День сьомий

Вчора пригадав, що в шашах є такий можливий результат як нічия. Схожі видалися поєдинки. Ще спільного в обох, що грав білими, також, що суперниками були "юні таланти" :). Обоє формально першорозрядники. Другий ще й рейтинг-фаворит чемпіонату за сумісництвом. Рисунок гри теж був схожим. Білі всю партію піддавлювали, але нічого вирішального знайти не могли і помаленьку розгубили свою перевагу. Тепер чим відрізнялися. В першій(іспанка, варіант Морфі) пропустив матову атаку. Вже рахував далекі ендшпілі без пішака, які могли виникнути після найпростішого відбиття нападу, але суперник вирішив мене не мучити і запропонував нічию, яка була негайно прийнята. Таке буває, коли довго сидиш у партері. Всю партію нічия видається вершиною бажань і коли навіть з'являється нагода покатати на виграш, сил не залишається на журавля і хапаєшся за синицю. А в другій(сицілійка) спершу нічию запропонував я сам у досить рівній позиції, коли побачив, що всю перевагу розбазарив і відчув, що ниточка ініціативи втрачається. Схитрував... Перший номер рейтингу спершу відхилив, мовляв "зроби хід", але після ходу вже сам "заслав нічийку", тож одразу зафіксували. Та сама історія про складність перебудуватися з гри на оборону. Потім хлопака "отримав на горіхи" від свого тренера, мовляв, як він міг не пограти цю позицію :). Додам, що попередня наша партія з Дмитром теж завершилася унічию. Від лідерів відстаю на півтора очка, тож ніяких шансів на чемпіонство. Почав гарно, але результат "як завжди" :). Сьогодні останній тур. fso